Святитель Нектарій Егінський
День ушанування святителя Нектарія Егінського: 22 листопада (н. ст.)
Прославлений Грецькою Православною Церквою святитель Нектарій Егінський жив на межі XIX–XX століть. У Греції його шанують як чудотворця і особливо просять про допомогу в онкологічних захворюваннях.
Народився майбутній святитель у благочестивій родині 1846 року. Через бідність батьків він не зміг навчатися на батьківщині і в 14 років їде до Константинополя, щоб працювати і тим оплачувати навчання. Будучи 22-річним, переселився на острів Хіос, де став шкільним учителем.
Однак усім серцем своїм він тягнувся до чернечого життя, тому в монастирі Неа Моні приймає постриг із іменем Лазар. А через три роки, проведені там, удостоюється постригу на мантію та висвячення в сан диякона з новим іменем – Нектарій. Здобувши можливість продовжити освіту, Нектарій закінчує богословський факультет у Афінах, і саме тоді його наближає до себе Александрійський патріарх Софроній.
Патріарх висвячує сорокарічного Нектарія на священика. Той самовіддано прийняв новий послух, а також призначення до Свято-Микільського храму міста Каїра. За кілька років у цьому храмі його посвячують у єпископа Пентапольського.
Любов святителя до народу, а ще більше доброчесне та чисте життя його викликали в заздрісників ненависть. Впливові люди патріаршого двору побоювалися, що всезагальна любов до нього виведе його в претенденти на патріарха Александрійського, оскільки Софроній був уже в літах. Вони оббрехали Нектарія, звинувативши не тільки в посяганні на патріаршество, а й у аморальності. Митрополита Пентапольського звільнили у відставку і зобов’язали залишити єгипетську землю.
Ворожість тінню переслідувала Нектарія і в Афінах, куди він перебрався. Марно ходив він інстанціями, його ніде не хотіли приймати. Але Господь воздав йому за терпіння. Серед численних духовних чад біля владики зібралися кілька дівиць, що воліли присвятити своє життя Господу. Тож коли на острові Егіна Нектарій знайшов древні монастирські руїни, він заснував там жіночу обитель. За одкровенням Божим святитель увів інститут дияконіс, що давно зник із практики Православної Церкви.
Земне життя святителя тим часом хилилося на захід. Відчуваючи це, він молився, щоб Господь продовжив дні його, аби завершити всі справи в монастирі, і, як усе життя, смиренно додавав: «Нехай буде воля Твоя!»
Ракова хвороба, проте, взяла своє, і Нектарія відправили до лікарні для безнадійно хворих, де він два місяці провів у муках. У день святкування архістратига Божого Михаїла й усіх Небесних Сил Господь призвав до Себе його душу.
Відразу після відходу до Господа тіло святого почало мироточити. Коли труну привезли на Егіну, весь острів вийшов його провести. Руки та обличчя угодника Божого щедро мироточили. Поховали святителя Нектарія в склепі монастиря. Кілька разів із різних причин склеп відкривали і щоразу переконувалися, що тіло нетлінне. Залишилися нетлінними навіть покладені дівчинкою в труну фіалки…
